Студенти vs армія: а ти побіруєш?

Підйом о шостій, ранковий огляд, зарядка, заняття за розкладом, трохи вільного часу, вечірній огляд і відбій о десятій – ми вже розповідали про те, що цілий місяць такий графік буде звичним для нашої молоді. Але які її враження і чи правда, що в армії квадратне катають, а кругле – носять?

«Я думав, буде гірше, – зізнається студент юрфаку Олександр Маєрчик. – Чомусь побутує думка, що в армії все обшарпане, годують погано та ще й чимало безглуздих завдань. Це не так. Можливо, нам пощастило, але годували нас смачно (а я, повірте, у їжі перебірливий), умови проживання були хороші: тепла вода, нормальні ліжка… І завдання всі були адекватними. Так, армія – це армія: тут нема мами з татом, тут є режим дня, і живеш ти в казармі з товаришами по службі. Але всі ми були приємно здивовані умовами і ще більше здружилися».

Сашу підтримує його колегиня, студентка історичного факультету, котра ще й командує взводом, Олеся Гапак: «Найбільше боялися дівчата: як ми будемо митися, як у частині взагалі жити? Врешті усе в нас нормально, ми задоволені, і дехто навіть не хоче йти».

Кількаразове харчування далося взнаки: деякі навіть набрали у вазі. Студентство запевняє: годують смачно, ситно, ще й добавку дають.

Це такий собі військовий табір, жартують курсантки й курсанти. Ще б пак: проживають спільно, їдять також, разом відвідують заняття і проводять вільний час. Розповідають, що за час навчального збору навіть встигли дружно позбирати фруктів на території частини (тільки тссс…), а завдяки вечорам під музичний супровід гітари одного зі студентів живеться їм у казармах ще приємніше.

Звісно, навчальний процес був ще більш насиченим, ніж зазвичай: доки піхота опановувала БМП (бойова машина піхоти. – Авт.), артилеристська когорта вчилася наводити зброю, а психологи тестували інших курсантів і курсанток на виявлення лідерських навичок. Між тим – годинами дружно «прасували» плац стройовою підготовкою. Серед іншого мали й заняття на військовому полігоні в Оріховиці. На питання, чи відрізнявся цей виїзд від усіх попередніх, відповідь одноголосна: ТАК!

«Усім нам дали постріляти з СВД (снайперська гвинтівка Драгунова. – Авт.). Дівчата були особливо задоволені! – захоплено розповідає Олеся. – А ще вправлялися з ПМа (пістолет Макарова. – Авт.). Усі повернулися дуже втомленими, але то були такі емоції, що й словами не передати!»

«Взагалі, атмосфера, коли довкола військовий лад, створює відповідний настрій і додає певної відповідальності, дорослості навіть. Розумієш, що потрібно відповідати своєму статусу і не зганьбити військову форму», – підхоплює розмову студент-географ, курсант Андрій Сторожук.

Кадрові військові, що тут служать, молодь не ображали – навпаки, дружно поставилися, ділилися досвідом, навіть разом грали у волейбол. А тому, що таке дідівщина, майбутні офіцери запасу, на щастя, не дізналися.
Загалом ходом навчального збору студентство залишилося більш ніж задоволене: новий досвід, дружба та спільне розв’язання завдань. Комусь іноді не вистачало солодкого, але в таких випадках рятували магазинчики поблизу. Та хоч покидати частину без дозволу не можна, у звільнення курсантів і курсанток пускали.

Хлопці запевняють: «Зі звільненнями справді все серйозно. Викладачі ставилися з порозумінням до наших потреб, адже під час навчального збору в багатьох ще тривали сесії та відбувалися вручення дипломів на факультетах. Однак у місто без папірця, що підтверджує звільнення, – зась: військовий патруль може запитати, чому людина у формі без діла розгулює містом».

Уже цієї неділі, 29 липня, на площі Народній о 10 годині відбудеться урочиста присяга, й студентство дістане перше в житті звання – офіцер запасу. Приходьте підтримати!