Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

УжДУ спортивний: хроніка радянського періоду

У стінах нашого вишу ставали й майстрами спорту СРСР, як-от: з настільного тенісу – студенти істфаку Олександр Рішко і Тетяна Шульга, фізики Іван Опаленик і Микола Яковлєв, член спортклубу Олексій Симонов; з важкої атлетики – біологи Андрій Федорішко та Олег Мартинів, фізик Антон Яцина; з велосипедного спорту – члени спортклубу Валерій Піган, Олександр Хаботов та інші

0 110
Відомо, що в Радянському Союзі на загальнодержавному рівні активно пропагували спорт і фізичну культуру. Як писали тоді ЗМІ (звичайно ж, у дусі часу), «фізкультурний рух робить чималий внесок в загальнонародну боротьбу за втілення в життя задумів Програми Комуністичної партії про всебічний і гармонійний розвиток людської особистості, про виховання нової людини, яка гармонійно поєднує в собі духовне багатство, моральну чистоту і фізичну досконалість». Тож, аби зробити задумане, у 50-х по всій країні розпочали свою діяльність робітничі спортивні організації, школи, гуртки, секції, що функціонували в середніх школах і вишах. На 60-і припав пік популярності фізичної культури.
Іде будівництво спортивного комплексу, 1965 р.
Іде будівництво спортивного комплексу, 1965 р.

Звичайно, в УжДУ теж великої уваги надавали фізичному вихованню студентів. У нашому виші, як і належить, цим займалася кафедра фізичного виховання, відкрита 1946 року.  Протягом 4 семестрів студенти складали заліки з фізичного виховання, а ті, хто мав спортивні розряди, навчалися у групах спортивного вдосконалення. В університеті функціонували секції з 15 видів спорту: футболу, волейболу, баскетболу, легкої атлетики, спортивної гімнастики, плавання, настільного тенісу, фехтування та ін. Щороку кафедра готувала понад 800 розрядників, з них кілька десятків – першого розряду. Охочі могли здобути кваліфікації громадського інструктора або судді з певного виду спорту. Уждівці також брали активну участь у спортивних змаганнях зі студентами інших вишів республіки.

Студенти на будівництві університетського спорткомплексу, 1966 р.
Студенти на будівництві університетського спорткомплексу, 1966 р.

До речі, старання наших фізкультурників були помічені: 1962 року колектив університету нагородили пам’ятною медаллю Центральної ради СДСТ «Буревісник» як один з найкращих колективів фізичної культури серед вишів країни.

Активна спортивна робота давала й відповідні результати. Так, уже у 50-х роках кращим спортсменом республіки став студент хімічного факультету Степан Танинець – п’ятиразовий чемпіон УРСР з легкої атлетики. Високі спортивні результати в ті роки здобули волейболісти Юрій Керча, Василь Талпош, Василь Магдинець, Дмитро Букович, які згодом стали докторами і кандидатами наук.

До слова, тодішні студенти самі брали активну участь у будівництві спорткомплексу, про що свідчить фотофакт А. Єндрика, опублікований у «Радянському студенті» за 6 жовтня 1966 року. У листопаді того ж року третьокурсник фізфаку, а нині керівник Лабораторії космічних досліджень УжНУ доцент Віталій Єпішев у своєму репортажі до університетської газети про участь студентів у будроботах на різних об’єктах вишу писав: «На будівництві спорткомплексу робота просто «кипить». Безперебійно працює бетономішалка, звідки бетон на носилках перекочовує у траншеї. <…> Тут же, недалеко, працює друга бригада студентів третього курсу у складі 5 чоловік. Разом з робітниками вони за два тижні вичистили траншею глибиною 4 метри і проклали 100 метрів каналізації. Траншея часто завалювалася, і доводилося робити все спочатку. Та все ж завдання було виконане».

УжДУ спортивний: хроніка радянського періодуУ будівництві спорткомплексу, який став довгобудом, УжДУ дуже допомагали фабрики, заводи, спортивні організації області. Сприяли хто чим міг, адже не вистачало грошей, матеріалів, а потім обладнання, меблів. Багато зусиль для побудови спорткомплексу доклав доцент С. Михайлович.

Лише 1973 року закінчилося спорудження першої черги спорткомплексу, що збільшило навчальну площу на 2360 квадратних метрів. В основній будівлі розмістилися два великі спортивні зали, приміщення кафедри фізичного виховання, 2 лікарські кабінети, методкабінет, радіовузол. Навколо спорткомплексу – 4 волейбольні, 4 тенісні, 2 баскетбольні майданчики, 2 майданчики для гри у ручний м’яч, футбольне поле та бігові доріжки.

УжДУ спортивний: хроніка радянського періоду

Ю. Ільїн
Ю. Ільїн

Про спортивні події вишу регулярно інформувала газети «Закарпатська правда», «Радянський студент». Так, наприклад, дізнаємося, що в 1966 році найсильнішими серед студентів були юнаки фізичного факультету, який мав свою команду важкоатлетів. На ХVIII спартакіаді УжДУ  команда фізиків виборола перше місце. А третьокурсник фізфаку О. Гаврилюк на цих же змаганнях установив у поштовху (117,5 кг) новий юнацький обласний рекорд. Того ж року третьокурсник-фізик Ю. Ільїн установив у ривку новий рекорд області (95 кг) серед юніорів – атлетів напівважкої ваги.

Також традиційно проводили загальноуніверситетські кроси і спартакіади. Цікаво, що дуже активними спортсменами, судячи з публікацій 70-х років, були математики, фізики, хіміки, медики. Представники цих факультетів неодноразово ставали переможцями студентських спартакіад, кросу та інших міських спортивних заходів.

Брали участь уждівці і в святкових заходах на стадіонах міста та області. Викладачі кафедри фізичного виховання готували масові гімнастичні виступи студентів, школярів. До речі, у 80-х роках кафедра мала понад 20 методичних розробок лише на цю тематику. На одному зі святкувань з гімнастичними вправами перед містянами і гостями виступили 6500 (!) учасників. Автором цих розробок був доцент Степан Михайлович.

Про популярність спорту в УжДУ свідчить і публікація у «Радянському студенті» від 20 жовтня 1973 року «Комплекс ГПО – норматив кожного». На «Скалці» зібралися викладачі, аспіранти й співробітники університету для складання вправ всесоюзного комплексу ГПО. Про масовість заходу каже той факт, що автобуси робили по 2–3 рейси, аби привезти всіх учасників. Для кожної вікової групи були свої вправи: стрибки в довжину з місця, стрибки з розбігу, віджимання, біг на дистанції 60–100 м, туристичний похід на 5–10 км тощо. Більшість учасників успішно виконала нормативи, а багато хто значно перевершив їх.

УжДУ спортивний: хроніка радянського періодуУ «Закарпатській правді» 70- х років постійно з’являлися дописи старшого викладача кафедри фізичного виховання УжДУ, голови обласної федерації пропаганди фізкультури і спорту І. Алєксєєва. Так, у квітні 1971 відбулося відкриття 22-ї спартакіади університету, яку присвячували XXIV з’їзду КПРС. У поєдинках зійшлися збірні команди 8 факультетів із 13 видів спорту. Були проведені змагання з футболу, баскетболу, легкоатлетичного кросу, кульової стрільби, шахів, важкої атлетики, у яких взяли участь понад 1600 студентів.

Щороку брали участь студенти й у першотравневих легкоатлетичних змаганнях з естафетного бігу на приз газет «Закарпатська правда» та «Комсомольська правда», а також у змаганнях з велокросу на першість міста. І неодноразово наші студенти, зокрема представники математичного факультету, виборювали перемогу у зазначених спортивних заходах.

УжДУ спортивний: хроніка радянського періодуНа честь 53-ї річниці Радянської Армії Ужгородський університет провів особисто-командну першість між збірними викладачів і студентів з кульової стрільби. Переможці – представники матфаку і хімфаку (І і ІІ місця) – були нагороджені цінними подарунками.

УжДУ спортивний: хроніка радянського періодуУ квітні 1975 в УжДУ відбувалася особисто-командна першість області з фехтування серед збірних колективів добровільно-спортивних товариств і відомств, про що дізнаємося з публікації «На арені – мушкетери» у газеті «Закарпатська правда». За призові місця спортивну боротьбу вело близько «70 мушкетерів», які представляли товариства «Локомотив», «Спартак», «Авангард», «Буревісник», «Динамо». Серед переможців були і представники УжДУ.

Зазначимо, що зі зростанням матеріальної бази вишу вдосконалювалася й спортивна майстерність студентів: наприклад, у стінах вишу стали майстрами спорту СРСР з настільного тенісу студенти істфаку Олександр Рішко і Тетяна Шульга, фізфаківці Іван Опаленик і Микола Яковлєв, член спортклубу Олексій Симонов; з важкої атлетики – біологи Андрій Федорішко та Олег Мартинів, фізик Антон Яцина; з велосипедного спорту – члени спортклубу Валерій Піган, Олександр Хаботов; та інші.

Крім власне виховання спортсменів, викладачі кафедри фізичного виховання провадили й науково-дослідну роботу, яка мала прикладний характер. Напрями були два – історія фізичної культури і спорту та організація наукової роботи. Першим науковцем серед працівників фізичної культури і спорту став С. О. Михайлович. Всього на 1990 р. на кафедрі фізичного виховання було захищено 5 дисертацій. За цим показником підрозділ посідав одне з провідних місць серед вишів України. Рекомендації науковців впроваджувалися у роботі зі студентами УжДУ та молоддю Закарпаття. А в 1994 р. зазначений підрозділ навіть брав участь у розробці концепції фізичної культури і спорту у вишах незалежної Української держави.

(Далі буде)

Галина Кришінець – спеціально для Медіацентру УжНУ
Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.