В акції «Дитячий письменник за прилавком» дебютувала авторка підручників з української мови для ЗЗСО з угорською мовою навчання Юліанна Сергійчук

Юліанна Павлівна 45 років пропрацювала методистом і завідувачкою кабінету національних шкіл у Закарпатському інституті післядипломної педагогічної освіти, а нині є науковим співробітником, експертом-консультантом з питань підручників і програм для ЗЗСО з навчанням мовами національних меншин у відділі нацменшин Інституту педагогіки НАПН України.

Пані Сергійчук розповіла про ситуацію з підручниками з української мови для нацменшин у 90-х роках і продемонструвала один із перших, які підготували у ЗІППО для шкіл з угорською мовою навчання. «Вчителі, фахівці, спираючись на власний досвід, розробляли підручники, які базувалися на аудіовізуальному методі. На слух мову вчити найкраще, знаю це точно. Ми тоді зрозуміли, у який бік маємо рухатися», – каже авторка.

Етнічна угорка, яка й сама працювала у школі, Юліанна Павлівна добре розуміє, з якими проблемами стикаються угорці, коли вивчають українську в мовному середовищі, де не проживають українці. Тож знання і досвід втілилися в авторську методологію, а відтак – наступні видання. Зокрема у 2004 році у співавторстві з колегою з Інституту модернізації змісту освіти Серафимою Криган науковиця видала підручник «Українська мова. Усний курс», який складається із зображень і 30 сторінок методичних рекомендацій для вчителя, що і як варто робити на уроці, щоб діти зрозуміли й на відповідному рівні засвоїли матеріал. «Я довго боролася за цю книгу. Пояснювала, що мову найкраще починати вчити аудіовізуально – бачу, чую. Лише потім слід переходити на абетку. До речі, усний курс – це європейська практика. Наприклад, в Австрії діти пів року проходять усний курс з рідної мови, лише потім вчаться читати і писати», – ділиться авторка.

Після старту Нової української школи з-під пера Юліанни Сергійчук та Серафими Криган вийшов комплект підручників «Українська мова та читання» (1–4 клас, підручник для кожного класу складається з двох частин) для шкіл з угорською мовою навчання. Ошатні видання, підготовлені за європейськими стандартами, мають родзинку – аудіосупровід, який дитина може слухати, зісканувавши відповідний QR-код на книзі. Озвучили підручники актори Чернівецького академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. Ольги Кобилянської. До слова, нині вони відстоюють Україну у лавах ЗСУ.

«Кожен наш підручник – це, власне, дороговказ, мініконспект того, що вчитель має робити, щоб дитина засвоїла мову, захотіла її вчити. Ми з колегою вкладаємо в них весь свій досвід і душу», – ділиться пані Сергійчук.

Доєдналася до розмови телефонним зв’язком і Серафима Криган, яка розповіла про проєкти, над якими працюють авторки. Йдеться про нові, вдосконалені підручники з української мови для 1–2 класів з угорською мовою навчання, що вийдуть друком цьогоріч.  «У цих виданнях, які також мають аудіосупровід, більше матеріалу: вірші, казки, прислів’я, пісні, уривки з різних творів українських письменників. Крім того, у кінці кожної частини є порожнє місце, де дитина зможе пробувати свої сили у письмі. Це для того, щоб не було потреби носити з собою ще й спеціальний зошит. Тобто це робочий підручник, – розповідає пані Криган. – На кожній сторінці міститься переклад інформації і рідною для дитини мовою. Вважаємо, така структура, концепція підручників сприяє кращому засвоєнню нерідної мови завдяки знанню рідної. Ми хочемо, щоб діти нацменшин на високому рівні володіли державною мовою, бо це ключ до їхньої успішної самореалізації в Україні».

Варто відзначити, що за підручниками Ю. Сергійчук і С. Криган вчаться не лише в Україні, а й в Угорщині. Авторки понад 30 років передають свої книги у м. Ніредьгазу, де є велика діаспора етнічних українців. «Збереження мови – збереження народу. Те, що ми робимо в Україні для національних шкіл, – ми робимо і для успішності нашої держави у цілому. Знаю, що в Ніредьгазі українську мову вивчають не лише етнічні українці, а й угорці, що сприяє і поширенню нашої державної мови у світі, і теплим взаєминам між людьми», – каже Юліанна Павлівна.

І розповідає цікавий факт: коли йшлося про відкриття першої офіційної української школи в Угорщині (Української мовної школи ім. Лесі Українки у м. Будапешті), вони з колегою безкоштовно надали свої підручники з української мови для 1–4 класів Нової української школи навчальному закладові. Перед тим, на прохання Міністерства освіти Угорщини, українська сторона представила всі офіційні документи щодо використання цих книг, зокрема й навчальні програми та накази МОН України про дозвіл використовувати їх в освітньому процесі. Після цього пані Сергійчук отримала підтвердження з адміністрації прем’єр-міністра В. Орбана про відкриття Української мовної школи в Будапешті.

«Ми з колегами відмовилися від своїх авторських гонорарів за книги. Відповідно до договору, місцеве самоврядування українців Ніредьгази та Будапешту заплатило видавництву «Букрек» лише за друк підручників. До речі, завдяки співпраці представників українського самоврядування в Ніредьгазі на чолі з Юдітою Софілканич ці підручники отримали і тамтешні школи.

Я вважаю, що ми таким чином подякували угорцям за те, що прийняли наших людей у тяжкий час, надали гуманітарну допомогу. А вони, своєю чергою, продемонстрували готовність до співпраці і намір, крім даху над головою, дати можливість нашим дітям надалі вивчати рідну мову. Варто зазначити, що 30 років завдяки різним благодійним фондам та КМПС українські школи з угорською мовою навчання отримують сучасні та якісні підручники для вивчення угорської мови у початкових класах. Вони через ІМЗО та МОН України проходять відповідну експертизу, адаптацію та дістають гриф профільного міністерства для використання їх у навчальному процесі», – розповіла Юліанна Сергійчук.

На зустріч завітала і професорка УжНУ Галина Шумицька, яка теж чимало зусиль спрямувала на створення підручників з української мови для угорськомовних шкіл. Науковиця подякувала авторкам за багаторічну копітку роботу, відзначила її важливість і побажала натхнення у реалізації дальших проєктів.