Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

36-й випуск серії «Між Карпатами і Татрами» вибраного польських авторів презентували в Ужгороді

У книжечці вперше для українських читачів стали доступними переклади поезій Леопольда Стаффа, Владислава Броневського, Юліана Тувіма та Константи-Ільдефонса Ґалчинського

0 51
Олександра Козоріз та Тетяна Ліхтей
Олександра Козоріз та Тетяна Ліхтей
«Чи багато в Ужгороді людей, із якими можна поговорити про художній переклад?» — таким риторичним запитанням почала презентацію засновниця та упорядниця серії «Між Карпатами і Татрами», доцентка УжНУ Тетяна Ліхтей. Вона запропонувала підготувати переклади поезій польських авторів Олександрі Козоріз. Спільна праця втілилася в 36-му випуску збірника, який днями упорядниця й перекладачка презентували в Ужгородському пресклубі.

У книжечці вперше для українських читачів стали доступними переклади поезій польських авторів Леопольда Стаффа, Владислава Броневського, Юліана Тувіма та Константи-Ільдефонса Ґалчинського.

36-й випуск серії «Між Карпатами і Татрами» вибраного польських авторів презентували в УжгородіТетяна Ліхтей зауважує: «Я була вражена вибором авторів. Це насправді цвіт польської літератури ХХ століття. Як вона добирала ці твори, чому саме ці автори, які так гарно влилися у наше сьогодення — важке, трагічне?.. Пані Олександра порадила мені роботу на обкладинку, яка об’єднала всіх: і саму Олександру Володимирівну як перекладачку, і презентованих авторів, і нас, українців, і нас із польською культурою та літературою — це вечірній Львів обдарованого митця Ігоря Боднара».

«Ця збірка невелика за обсягом, але такі випуски якраз відповідають тому, що вони мають ближчий шлях до читача, ніж товста книга. Адже й малі зорі прикрашають небо — кожна книжка має право на своє життя. Вона  двомовна, — каже Олександра Козоріз. — Все виходило якось спонтанно. Ці автори входять у так зване п’ятірне гроно. Я бачила вірші цих поетів в окремих книжках, і завжди мені хотілося їх заримувати. Я зважала на алітерації й асонанси, оскільки у польській мові дуже багато шиплячих, врахувала це, вийшло нібито легко і плавно.

Мені приємно, що оформлювачі взяли на обкладинку вірш Ґалчинського, який він написав у неволі — в німецькому таборі. У часи створення цієї літератури близько 90% Варшави були зруйновані: нас возили туди, як були студентами, і мені запам’яталися ці руйнації. Такі, яких намагаються завдати і нам тепер. Тож у книжці багато такого, що зможемо віднайти для себе у сьогоденні».

Медіацентр УжНУ
Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.