День словацької мови та культури: про комікси, театр і літературну творчість

На початку заходу його ініціаторка, лекторка кафедри словацької філології професорка Яна Кесселова представила запрошених гостей – доцентів Петера Карпинського та Мирона Пукана з Інституту словакістики та медіазнавства Пряшівського університету. Вона розповіла про їхній внесок у розвиток літературознавства, театрального мистецтва, а також про наукові дослідження.

У заході взяли участь викладачі кафедри словацької філології, студенти-словакісти і богемісти УжНУ. В онлайн-форматі долучилися студенти й викладачі з Харкова, Луцька, Оломоуца (Чехія) та зі шкіл Закарпаття, де викладають словацьку мову. На заході були присутні Еріка Файнорова з учнями Ужгородського ліцею №4, Лариса Мамчур з учнями Ужгородського ліцею №15 та Яна Дудаш, голова Закарпатського обласного культурно-просвітнього товариства словацьких жінок «Довіра».

Першу лекцію – «Чи є комікси мистецтвом? Як розвивається комікс у Словаччині?» – провів доцент Петер Карпинський. Він розповів про комікс як жанр, його композицію, історію виникнення в Словаччині та про найяскравіших представників.

«Комікси організовані в певну послідовність, але менш суворо, ніж у кіно. Важливим аспектом є порядок читання словесної бульбашки (хмаринки думок). Неправильне розміщення діалогів може вплинути на сприйняття історії», – пояснив доцент. Він також зазначив, що окреме зображення не може передати всю історію – лише серія формує наратив. Важливим є не тільки зміст, а й емоційна та естетична складові. Петер виділив декілька історичних та художніх коміксів. Серед них: «Milan Rastislav – Štefánik» («Мілан Ростислав – Штефанік»), «Príbehy spod Karpát» («Історія Карпатських гір»), «Nevesta pre draka» («Наречена для дракона»).

Цікавою була частина, коли студенти долучились до інтерактиву, де озвучили комікс про те, як археологи знайшли кістку мамонта. Після цього присутнім дали час подумати, щоб відгадати, чи це реальна історія, а за першу правильну відповідь подарували книгу Петера Карпинського «Lebka s dvoma zámkami» («Череп з двома замками»). Варто зазначити, що студентки першого курсу магістратури зі словацької мови та літератури переклали українською мовою уривок із коміксу.

Друга лекція була присвячена українському народному театру та його трансформаціях часу, зокрема театру Олександра Духновича. Доцент Мирон Пукан розповів про значення української культури на території Словаччини, а також про найвидатніших драматургів.

«Театр Олександра Духновича став основним майданчиком для розкриття української театральної культури за межами України. Це єдиний етнічний професійний театр, який дозволяє не лише зберегти, а й активно розвивати українські традиції мистецтва», – висловився Мирон.

Учасники лекції мали можливість переглянути уривки з вистави, представленої на конкурсі художньої творчості студентів вищих навчальних закладів «Akademický Prešov». Номінації охоплюють студентський театр, оригінальний літературний твір, художній переклад і кіно. Під час конкурсу організовують театральні майстер-класи.

Студентів також запросили на фестиваль «Akademický Prešov», який відбудеться 22–25 квітня у Пряшеві. Його програма доступна в соціальній мережі. Це нагода для молодих митців побачити нові форми постановок і зрозуміти сучасні театральні тенденції у Словаччині.

Окрему увагу Мирон Пукан приділив своїй книзі «V premenách času» («У перетвореннях часу»), в якій описані етапи розвитку театру з архівними фото, дослідження та рецензії на вистави. Історія театру Олександра Духновича, яка представлена ​​в праці, заповнила так звані «білі плями» на карті історії словацького професійного театру.

Завершальною частиною стала бесіда професорки Яни Кесселової з Петером Карпинським. Вони говорили про його творчість, становлення як митця. Петер також поділився, чим надихається, коли пише твори, та які труднощі виникають з дитячою літературою.
Крім цього, студенти читали уривки з творів для дорослих «Oznamujeme všetkým majiteľom hrobov» («Повідомляємо всіх власників могил»), з книг для дітей «Pribehy Kveta Herbára» («Історія квітки гербери»), «Sedem dní v pivnici» («Сім днів у підвалі»), «Adela, ani to neskúšaj!» («Адела, навіть не намагайся!»).

Переклади книг П. Карпинського вийшли також китайською, польською, болгарською, в’єтнамською та українською мовами. Доцентка Тетяна Ліхтей і студентка Діана Омельчук підготували перекладені українською мовою уривки з книжок «Про маленького космонавта» та оповідання «Дзеркало» з книжки «Історія квітки гербери».

День словацької мови та культури посилив співпрацю між Пряшівським та Ужгородським університетами, дозволив краще зрозуміти театральне мистецтво цієї країни та дізнатися більше про її культуру. Окрім того, для студентів такі заходи – можливість поспілкуватися з носіями мови, що сприяє професійному розвитку.