Випускниці відділення журналістики презентували свої дебютні збірки
«Зігрій руки в моєму волосі» Галини Совбан та «Сімнадцяту весну» Ніни Шпиток прихильно зустріли на засіданні клубу літературних дебютів «Нові імена»
Поезія – це найвеличніша форма, в яку може втілитися людська думка
«Кожна людина – це збірка історій з різним змістом і з різними обкладинками. Так вийшло, що свої історії я завуальовую й складаю в римовані рядки», – розпочала вечір Галина Совбан, презентуючи свою першу поетичну збірку «Зігрій руки в моєму волосі».
Почала писати дівчина в шістнадцять – роки юнацького максималізму. Потроху назбиралося на збірку. Назву їй дав один із віршів закоханої юнки. Усього ж у дебютній книжці 50 відібраних поезій.
Видала її юна поетеса власним коштом. На мрію, каже Галина, довелося заробляти за кордоном – зокрема, попрацювала в Чехії на заводі Coca-Cola. Дизайн видання, розроблений також самотужки, підкреслює любов поетеси до мінімалізму.
Дівчина зачитала присутнім кілька віршів зі збірки – пролунали «Мить», «Мовчи», «Ностальгія» та інші. Відтак представила відеоролик в якому показала, як її життя розділилося на ДО та ПІСЛЯ: перша частина – приємні спогади з мирного життя, друга – враження від сучасної війни.
Глибоко переживаючи останні події, дівчина вирішила підготувати другу збірку поезії «Озброєна пером». Навіть продекламувала кілька віршів, що до неї увійдуть, зокрема й рядки з поеми «Чорнобаївка». А присутні пом’янули полеглих захисників нашої держави хвилиною мовчання.
Відтак свою книгу презентувала Ніна Шпиток. Розпочала з проникливого відеоролика, в якому розповіла про історію створення збірки з символічною для авторки назвою «Сімнадцята весна».
«17 років – переламний момент у моєму житті. Студентка-першокурсниця з якимись своїми мріями, хвилюваннями, переживаннями, я дивилася на світ по-юнацькому наївно, все романтизувала. Закоханість, невиправдані очікування, розбите серце – все це породжувало в мені палітру почуттів, які потрібно було якось трансформувати, кудись спрямувати. Вирішила перетворювати це у вірші».
Збірка, присвячена юності Ніни, містить 83 поезії й складається з двох частин («Наш перфоманс» та «Митець»), які доповнені ілюстраціями. Всі вірші об’єднані однією історією.
Дівчина розповіла, що натхнення могло прийти зненацька. Якось це сталося на модулі з історії України, до якого Ніна не була готова, тому відклала завдання й почала писати те, що було на серці. Так з’явився вірш «Ти в мене попросив весну». Представила присутнім також поезії «Любов мистецтво», «Три життя», «Безпросвітна радість» та інші.
Тепер Ніна більше тяжіє до прози: пише оповідання з життя – свого та інших людей, що її надихають. Хоче донести читачеві думку, що кожен має право прожити свою історію та робити помилки. Прочитала й уривок зі свого нового оповідання та показала відеодекламацію вірша, в якому кожен може знайти себе.
Підтримати дівчат прийшли їхні подруги-однокурсниці Дарина й Карина, які нерідко переживали з авторками емоції, що переливалися в римовані рядки. Побажали подругам нових творчих злетів.
Мали слово й старші колеги по перу – письменники Олександр Гаврош та Сергій Федака, професор УжНУ. Підтримав своїх студенток і доцент кафедри журналістики УжНУ Володимир Тарасюк. Поважні гості висловили свої враження від літературного вечора й презентації зокрема, похвалили дебютанток та дали їм творчі настанови.
Закінчилася презентація незапланованим музичним дебютом від пластуна Дениса – хлопець заспівав авторську пісню «Зимові гори».
Бажаємо юним поетесам вдалих рим, натхнення й нових творчих здобутків на обраному шляху.
Все буде Україна! Слава Україні!