Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

Сучасні виклики професії журналіста з’ясовували викладачі й студенти відділення журналістики

Тренінг для медійників організував Український кризовий медіацентр разом з Естонським центром східного партнерства

0 66

Сучасні виклики професії журналіста з’ясовували викладачі й студенти відділення журналістики

Днями в Ужгороді відбувся тренінг для майбутніх журналістів «Поляризувати не можна запобігти! Сучасні виклики професії журналіста – як не перетнути межу?», який організував Український кризовий медіацентр разом з Естонським центром східного партнерства. У заході взяли участь студенти ІІ і IV курсів відділення журналістики УжНУ та їхні викладачі: деканеса філфаку Галина Шумицька, доцентка Галина Шаповалова та заступник головного редактора Медіацентру УжНУ Віталій Завадяк.
Оксана Цехановська
Оксана Цехановська

Перша лекторка Оксана Цехановська, старший аналітик Групи із аналізу гібридних загроз Українського кризового медіацентру, зосередила увагу на гібридності журналістики під час інформаційних війн. «Я розповім про те, що називають деструктивною журналістикою, адже для того, аби щось робити добре, іноді слід дізнатися, як робити точно не потрібно. Я маю на увазі ті події й процеси, що відбуваються на території Російської Федерації й мають безпосередній вплив на те, що відбувається в Україні, адже проникнення російського інформаційного порядку в український медійний простір є відчутним. Ще 2018 року ми вирішили проаналізувати, що саме російське державне телебачення говорить про європейські країни. ТБ є найбільш впливовим видом медіа у Російській Федерації, – зауважує спікерка. – Телеканали продукують наративи щодо країн Європи, які часто не базуються на реальних та важливих подіях. Життя змальовується складним, небезпечним та нестабільним, а для підтвердження ЗМІ підбирають дрібні й другорядні проблеми, гіперболізуючи їх. Загальна пропорція негативних та позитивних новин становить 83% до 17%».

Український кризовий медіацентр зауважує: 90% негативних тверджень можна класифікувати в один з шести основних наративів: «жахи життя», «протести», «занепад Європи», «тероризм», «міграційна криза» та «санкції». Щодо України можна виділити іншу типологію: «В Україні громадянська війна», «Держава, що не вдалася», «РФ допомагає Донбасу», «В Україні потужна русофобія», «Фашисти та радикали знищують країну», «Україна є маріонеткою Заходу».

Сучасні виклики професії журналіста з’ясовували викладачі й студенти відділення журналістикиЦі наративи з російського телебачення адаптуються для української цільової авдиторії через часто непрозору власність телеканалів та закріплюють замкнене коло дезінформації.

Ірина Ейгельсон
Ірина Ейгельсон

Тему «Як дезінформація та маніпуляції у ЗМК поляризують суспільство. Стандарти журналістики для формування стійкості суспільства» презентувала кандидат психологічних наук, психолог-конфліктолог Ірина Ейгельсон.

Насамперед присутніх поділили на команди для виконання завдань, пов’язаних з певною упередженістю та використанням стандартів журналістики. Відтак для аналізу виконаної роботи менторка ознайомила присутніх зі шкалою упереджень Гордона Олпорта, яка включає в себе 5 ступенів дискримінації. Зокрема це вербальне вираження антипатії, уникнення контактів, дискримінація, акти насилля та винищення.

«Коли дві групи вступають у конфлікт, іншим членам спільноти часто буває важко залишатися байдужими. Вони схильні приєднуватися до одної або другої сторони. Цей феномен відомий як поляризація спільноти. У медіасередовищі за 2014–2017 роки ми виділили 10 основних дилем, які в підсумку ставали конфліктними. Ще однією нашою проблемою є дегуманізація суспільства. Часто використовуються ярлики, що є свого роду політичним актом, яким члени групи висловлюють свою належність, вірність нормам та цінностям. Проте такий дегуманізаційний дискурс у медіа щодо певної групи людей (за етнічною, релігійною ознакою, місцем проживання тощо) веде до широкомасштабного насильства».

Максим Буткевич
Максим Буткевич

Правозахисник, координатор проєкту «Без кордонів» Максим Буткевич панельну зустріч «Як зруйнувати стійкість суспільства і змусити людей здійснити найстрашніші злочини одне проти одного? Інструменти пропаганди і мова ворожнечі» розпочав з практичного завдання, у результаті якого присутні виокремили основні стереотипи, слова-маркери, які негативно налаштовують авдиторію проти одного з об’єктів матеріалу.

Також темою для обговорення став геноцид у Руанді 1994 року, у якому від мачете загинуло близько 800 тисяч тутсів від рук хуту (обидва народи – корінне місцеве населення). Майбутні журналісти мали змогу ознайомитися із дослідженням Девіда Янагізава-Дротт, який визначив вплив ЗМІ на геноцид. За одним із висновків відомо, що близько 10% учасників геноциду в Руанді не стали б ними без «Радіо тисячі пагорбів». Міжнародний кримінальний трибунал Руанди засудив двох співзасновників цього радіо та директора газети «Канґура» за участь у геноциді, підбурювання до геноциду та злочини проти людства. Це – перший вирок співробітникам ЗМІ на міжнародному рівні за такі злочини після 1946 року.

З попередніх висновків авдиторія детально заглибилася у «мову ворожнечі», вивчала її види та ознайомлювалася з прикладами у реальних ЗМІ.

Артур Аукон
Артур Аукон

Останнім спікером був в.о. головного редактора Raadio 4/ERR з Естонії Артур Аукон, який ознайомив учасників тренінгу з конструктивною журналістикою.

«Якщо ми відкриваємо провідні медіа, то помічаємо наскільки негативна інформація переважає, адже нам відомо, що хороші новини – погані, і навпаки. Якою є формула успіху для ЗМІ? «If it bleeds it leads» – ідіома, котра має на увазі, що, коли акцентується увага на негативному, рейтинги зростають. У «Washington Post» 2018 р. було сказано: «Новини – це шкідливо! Комбінація кардіотренувань і перегляд новин не поєднується з поняттям «здоровий спосіб життя»». Саме тому ВВС проводило дослідження, за результатами якого стало відомо, що понад 60% авдиторії до 35 років хотіли би бачити матеріали, які орієнтовані на вирішення проблеми, а не тільки її констатацію», – розповідає Артур Аукон.

Конструктивна журналістика повинна фокусуватися на детальному аналізі варіантів вирішення проблеми, ефективності рішень та намагатися надихати інших на пошук виходу з ситуації.

Студенти захоплено нотували цікаві моменти, спілкувалися зі спікерами, виконували завдання, адже тема була актуальною та важливою для журналістів.

Тетяна Проданець
Тетяна Проданець

«Я цікавлюся темою поляризації у медіа, тому тренінг одразу мене зацікавив. Також хотіла остаточно зрозуміти, що таке «мова ворожнечі» і як уникати цього явища у журналістських творах. Дуже мені запам’яталося завдання, яке полягало в тому, щоб розповісти історію героїв короткометражки неупереджено і без стереотипів про національні спільноти.

Галина Шумицька
Галина Шумицька

Загалом після дня інтенсивного навчання залишилися тільки чудові враження, адже я дізналася багато нового про роботу медіа, а також пригадала все вивчене за попередні роки навчання на відділенні журналістики», – ділиться враженнями студентка IV курсу відділення журналістики Тетяна Проданець.

Не менш враженою була й деканеса філологічного факультету, доцентка кафедри журналістики Галина Шумицька: «Працювати доводиться з молоддю, і мені завжди актуально знати, що цікаво молодим людям, як їм краще подавати інформацію, як вони реагують на новий матеріал. І, звичайно, хотілося дізнатися, які тренінгові методики використовують, що нового в журналістиці зрештою, порівняти наш український досвід з естонським. Я вважаю, що кожну таку нагоду потрібно використовувати, адже і ми, і студенти мали змогу набратися нового досвіду і провести мозковий штурм. Сьогодні, коли наші студенти брали участь у дискусіях, я була приємно вражена, адже це було справді на рівні!»

Вікторія Кенідра
Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.