Філологи й програмісти УжНУ виконують науковий проект, аналогів якого в Україні немає

Група фахівців із факультету інформаційних технологій УжНУ на чолі із завідувачем кафедри Олександром Міцою працює над розробкою програмного забезпечення, що дозволить мовознавцям популяризувати результати своїх досліджень. Ідеться насамперед про створення інтерактивної мапи говорів української мови, яку ужнівські айтівці створюють з ініціативи заступника декана філологічного факультету з навчальної роботи Василя Шарканя й планують розмістити на сайті Товариства шанувальників і захисників говорів української мови.

Студенти факультету інформаційних технологій Георгій Дулишкович та Іван Габор продемонстрували філологам можливості інтерактивної карти, над котрою вони працюють разом зі своїми однокурсниками. Функціонал системи вже тепер дає можливість зручно вводити нові слова, подавати їхні тлумачення, літературний відповідник тощо. На мапі кожне слово позначене маркерами, ці маркери кластеризуються залежно від масштабу, видно ареал поширення, можливе відображення ізоглос.

За словами Олександра Міци, наповнення бази можна зробити загальнодоступним: будь-який користувач зможе ввести мовну одиницю, а фахівці – підтвердити точність і правильність уведеного мовного факта. Як твердить пан Олександр, можна також передбачити можливість опрацювання діалектних матеріалів не лише української, а й інших мов. Такий проект, на думку вченого, має особливу перспективу нині – у період, коли відбувається перехід від інформаційних технологій до технологій даних (data technologies), адже сервіс уможливить фіксацію особливостей мовлення на певному етапі й буде корисний для всіх, кому не байдужа рідна говірка, кому цікаво, як говорили давніше.

Напрацювання IT-фахівців зацікавили представників філологічного факультету, зокрема декана Галину Шумицьку й доцентів кафедри української мови Наталію Венжинович та Ольгу Пискач, яка, до слова, очолює закарпатський обласний осередок Товариства шанувальників і захисників говорів української мови.

Декан філологічного факультету Галина Шумицька зауважила: «Коли світ інтегрується, ми теж маємо об’єднуватися. Разом можна досягти ліпших результатів: кожен має крупинку знань, і їх поєднання дає більший ефект. Застосування розробок колег із факультету інформаційних технологій дасть змогу по-новому подивитися на дослідження з діалектології. Нинішні студенти краще розуміють науку, яка має практичне втілення, тоді вони охоче займаються нею».

Галина Василівна запропонувала залучити до реалізації проекту студентів-філологів, які вивчають діалектологію й прикладне українське мовознавство, проходять науково-дослідну практику. За словами декана, студенти можуть робити міжфакультетські курсові й дипломні проекти.

Розробкою ужгородців зацікавився й гість із Праги – старший науковий співробітник відділу лексикології та лексикографії Слов’янського інституту Чеської академії наук Міхал Вашичек, який запропонував поєднати в базі матеріали ужгородців та лексикографічні записи Івана Панькевича, що їх опрацьовують співробітники його відділу. Також гість зазначив, що розробка українських програмістів могла би бути цікавою для колег із Інституту чеської мови Чеської АН.

Старший викладач кафедри інформатики та фізико-математичних дисциплін факультету інформаційних технологій УжНУ Беата Матяшовська розповіла про своє дослідження діалектних текстів за допомогою статистичних методів із використанням спеціально розробленого програмного забезпечення.

Насамкінець гості філфаку пристали на пропозицію заступника декана філологічного факультету з наукової роботи Наталії Венжинович стати членами Товариства шанувальників і захисників говорів української мови. За результатами зустрічей був розроблений проект договору між філологічним факультетом, факультетом інформаційних технологій УжНУ та Словʼянським інститутом Чеської академії наук.