Медійники області обговорили шляхи модернізації журналістської освіти
На зустрічі в рамках проєкту «DESTIN» за програмою Європейського Cоюзу йшлося про максимальне наближення навчальних планів до потреб медіаринку
Ідеї оновлення журналістських програм обговорювали шеф-редактор проєкту «Ранок на Тисі» Ростислава Джумурат, голова редакційної ради газети «Неділя. Закарпатські новини» Михайло Носа, головна редакторка журналу «Унікум» Тамара Бабич, кореспондентка журналу «Унікум», видання «Факти. ICTV» Евеліна Гурницька, кореспондентка інформаційного порталу «Ужінформ» Олександра Артюхіна. А також викладачі медійного підрозділу: завідувач кафедри журналістики, керівник проєкту від УжНУ Юрій Бідзіля та доценти кафедри Галина Шаповалова (координатор проєкту), Ярослава Шебештян, Володимир Тарасюк, Євген Соломін, викладач Наталія Толочко.
На початку засідання Юрій Бідзіля коротко ознайомив присутніх із проєктом «DESTIN. Journalism Education for Democracy in Ukraine: Developing Standards, Integrity and Professionalism» за програмою Європейського Cоюзу Erasmus+ КА2, що триває з листопада 2018 р. й завершиться в листопаді 2021 р. Ключовим амбітним завданням проєкту є оновлення 20 бакалаврських і магістерських програм із журналістики, а також запровадження онлайнкурсів із медіаграмотності для широкої громадськості (школярів, учителів та всіх інших зацікавлених); поширення результатів серед якомога більшої аудиторії; стійкість проєкту (продовження його ідей, створення нових проєктів, налагодження обміну між викладачами та студентами) тощо. Партнерами проєкту є 20 інституцій, зокрема 10 українських університетів, Міністерство освіти і науки України, а також виші та неурядові організації з Австрії, Великої Британії, Ірландії, Нідерландів, Польщі, України, Швеції. УжНУ в проєкті представляє кафедра журналістики.
Медійникам-практикам під час зустрічі запропонували ознайомитися з переліком навчальних курсів, які опановують студенти відділення журналістики, після чого всі охочі висловили власне бачення обов’язкових дисциплін для студентів-журналістів, говорили про різні варіанти співпраці з кафедрою. Голова редакційної ради газети «Неділя» Михайло Носа відзначив, що відділенню журналістики разом з усім журналістським товариством варто максимально популяризувати свою професію, сприяти підвищенню рейтингу журналістики: «Спадання популярності професії бачу навіть на власному досвіді. Вважаю, що журналіст має все знати, особливо історію, тому її вивчення обов’язкове».
Викладачі кафедри теж висловилися на підтримку класичних дисциплін. Зокрема, Ярослава Шебештян вважає, що фрагментарність знань призводить до низького рівня освіти. Не варто занадто зосереджуватися на практиці, перетворювати університет на училище. Потрібно поглиблювати філософію, соціологію, політологію, історію.
Роботодавці зауважили, що чимало залежить від мотивації студента. Адже, на жаль, бувають випадки, коли молодь зацікавлена у формальному проходженні практики, не бажає навчитися чогось нового. Утім шеф-редактор проєкту «Ранок на Тисі» Ростислава Джумурат відзначила, що їй таланить на творчу молодь: «З часу, відколи я в «Ранку», дуже тісно співпрацюю з кафедрою. Щиро дякую за тих людей, ваших студентів, випускників, які мене створюють, мені допомагають. Пишаюся і горджуся. Бо хто як не ми маємо співпрацювати з кафедрою журналістики? Я щиро дякую за тих молодих людей, які від вас перейшли до нас і формуються як фахівці донині. Хто хотів і був мотивований, той використав знання і поєднав їх із практикою. Скільки разів зверталася на відділення – не мала жодних проблем. Ваша підтримка мені імпонує. І надалі готова співпрацювати».
Сучасні роботодавці хочуть отримати готового журналіста, але так не буває, – переконана Ростислава Джумурат. Такого медійника потрібно виховувати, і він сам має бути мотивованим. Із цією думкою погодилася й Олександра Артюхіна, яка другий рік поспіль керує практикою юних журналістів у виданні «Ужінформ»: «Постійно кажу студентам: якби над собою не працювала, нічого б не було. Завжди буду вдячна Галині Валентинівні за те, що допомагала мені вдосконалити моє мовлення. Проблема сучасного суспільства в тому, що студенти немотивовані. Дуже важливо, аби в навчальних планах були курси, що стосуються пропаганди і контрпропаганди, дисципліни про маніпулятивні технології. Ще одне побажання від мене – навчати їх працювати з програмами монтажу відео, аби вони були в курсі сучасних технологій».
Студента можна й потрібно виховувати відповідно до потреб роботодавця, – вважає журналістка Евеліна Гурницька: «На кожному курсі є мотивовані студенти. Їм потрібно вчити історію, політологію, філософію, а верстати, знімати, писати треба навчатися під час практики. Піар відіграє важливу роль у роботі відділення. Кілька років тому, пригадую, був своєрідний бум на журналістику. Нині зовсім інша ситуація. Треба рекламуватися в локальних ЗМІ, соціальних мережах, працювати окремо з аудиторією батьків і майбутніх студентів. Думаю, варто ввести спецкурс для прес-секретарів, бо в закарпатському середовищі з цим є певні проблеми. Вважаю, що рекламісти і піарники мають добре вивчати мову ЗМІ, аби бути грамотними і вміти писати тексти. Думаю, актуально ввести спецкурси з медіатренерства, спортивної, туристичної журналістики».
В університеті студентам пропонують кілька медіамайданчиків для практики. Але вони все одно не завжди мотивовані, іноді не бажають навчатися, – зазначив доцент кафедри, головний редактор газети «Погляд» Володимир Тарасюк. На його думку, професія журналіста потребує популяризації на сучасному етапі, це пов’язано передусім із ситуацією в країні.
Колега Володимира Тарасюка Євген Соломін, який упродовж багатьох років працював у Луганському національному університеті, в медійному просторі Луганщини, розповів, що ситуація з рівнем підготовки, мотивації студентів однакова на сході й на заході України. Роботодавці хочуть діставати студентів підготовлених, як і викладачі хочуть хороших абітурієнтів. Тому звернувся до роботодавців, аби вони не робили послаблення студентам під час практики, а навпаки – спонукали їх до роботи.
Редакторка журналу «Унікум» Тамара Бабич зазначила, що зі студентами і випускниками відділення журналістики склалася дуже тісна, плідна співпраця. У виданні радіють новим обличчям, мали хороших практиканток, але дівчата, на жаль, не залишилися. Нині над часописом успішно працюють переважно випускники відділення журналістики.
Результатом зустрічі стало напрацювання ідей для вдосконалення навчальних планів, налагодження ще тісніших контактів із роботодавцями. Михайло Носа запропонував організувати стажування в межах дисципліни «Творчі майстерні» – у газеті, на телебаченні, радіо, аби студенти могли відчути атмосферу редакцій, спробували власні сили і вдосконалювали здобуті знання на практиці. Тож цілком можливо, що невдовзі юні медійники матимуть не тільки практику наприкінці чи всередині навчального року, а й упродовж семестрів пізнаватимуть ази журналістики безпосередньо на виробництві.