In The Army Now: студенти Ужгородського університету на місяць стали солдатами
Третій тиждень курсанти другого року навчання кафедри військової підготовки УжНУ проходять збори, готуючись скласти присягу на вірність українському народові
Студенти розповідають, що мали набагато гірші очікування, ніж те, з чим зіткнулися в реальності. Показують мені розташування: тут кілька казарм, вбиральня, душова, сушарка. Крім того, є й службові приміщення: медпункт, кімната зберігання зброї та учительська. Заодно навчили мене заправляти ліжко відповідно до статуту: виявляється, то ціла наука, до того ж виправдана не лише естетичним виглядом, а й логічно зумовлена. Куштувала я й армійські страви, тож можу запевнити: їсти можна. Курсанти ж відзначають, що годують непогано тричі на день, та ще й другу порцію дають залюбки. У крайньому разі – поряд є магазин.
Мають бойове злагодження в шахтинському лісі, а ще по кілька разів на день вимуштровують стройовий крок, аби під час присяги показати, що два роки навчання минули не дарма.
Є в солдатських буднях і спортивні розваги: заняття на турніках, футбол, волейбол, інтелектуальні ігри, як-от шахи чи шашки. А після відбою дозволяють дві години почитати або повчитися. Зізнаються: за час спільного життя здружилися й ближче познайомилися – цьому сприяє спільний побут.
Нарікають лише на одне: зранку не вистачає кави, а ще хотілося б фруктів.
У цілому умови новоспечені армійці мають хороші, а ще особливо тепло відгукуються про своїх викладачів та завідувача кафедри. Кажуть: викладачі почуваються тут як риба у воді, а Василь Васильович і взагалі доклав усіх можливих зусиль для створення необхідних умов.
