Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

Юристи-міжнародники аналізували судовий процес у справі «Україна проти Російської Федерації»

Учасники запропонували провести додатковий відкритий семінар щодо міжнародних конвенцій, до яких апелює Україна

0 265
Перша частина засідання круглого столу «Справа України проти Росії в Міжнародному суді ООН (06.03.2017)» відбулася у четвер, 30 березня, в стінах нашого університету. Учасниками стали студенти І–ІІІ курсів кафедри міжнародного права юридичного факультету та представники професорсько-викладацького складу підрозділу.

Круглий стіл відбувся в рамках науково-практичного семінару «Актуальні проблеми сучасного міжнародного права», що його організував завідувач кафедри міжнародного права, професор кафедри Георгій Динис, який, власне, й модерував цей захід. Обговорення домовилися проводити у дещо неформальній обстановці, аби зняти бар’єр викладач-студент – цього разу всі були рівноправними експертами з правом на самостійну оцінку.

Доповідачі розділилися на дві команди: одна представляла інтереси України, інша – Росії. Решта ж учасників стали незалежними експертами.

• Насамперед, заслухали доповідь про Міжнародний суд ООН (у Гаазі), його структуру, строки легітимності суддів, порядок обрання членів суду тощо (суддями не можуть стати одночасно двоє представників однієї держави, є й визначена кількість делегатів від кожного континенту). Почули дещо з історії створення міжнародних судів, дізналися про компетенцію гаазького суду (розгляд справ між країнами, що порушили міжнародні договори; вирішення спорів за позовами; консультація країни-позивача та країни-відповідача).

• У рамках питання «Україна проти Росії» йшлося про вимоги, які висуває Україна, та аргументи й докази нашої сторони в цій справі. Ми апелюємо до дотримання прав людини, засудження расової дискримінації (щодо кримських татар) і тероризму на території так званих ОРДЛО, намагаючись притягти Російську Федерацію до відповідальності. Студенти вважають, що невдовзі буде вжито тимчасових заходів проти Росії, а справа врешті вирішиться на користь України. Разом із тим прозвучала й думка, що через наявність у Росії статусу великої держави вирішити питання на користь України може не вдатися.

• Третє й останнє розглянуте питання стосувалося позиції Росії щодо позову України. Студенти представили основні аргументи країни-відповідача: Росія вважає події 2013–2014 року громадянським переворотом, а нинішню владу нелегітимною. Наявність зброї на Донбасі пояснюють тим, що це стара зброя СРСР, яка зберігалася у шахтах, – її й використовують бойовики. Мовляв, доказів, що Росія фінансує терористів нема – є лише неконкретні свідчення. Зі слів російської сторони, Україна сама порушує міжнародні конвенції, а на Сході триває внутрішній конфлікт. Російських збройних сил, звісно ж, на Донбасі нема. А малайзійський Boeing 777 рейсу МН-17 могла підбити й українська сторона.

Росія переконує, що порушень прав кримських татар не було, а факти виселення корінного татарського населення з Криму у 1944 році не стосуються справи.

У ході засідання зацікавлені могли ставити запитання доповідачам і дискутувати. Приміром, порушили питання про можливу міру покарання та компенсації Україні.

На завершення Георгій Динис звернув увагу присутніх на недоліки й позитиви під час виступів, висловив рекомендації та побажання. Професор вважає: «Головне для студента – навчитися мислити й професійно кваліфікувати міжнародні події, процеси – у цьому й допомагають такі семінари».

Другокурсник Габріел Лізанець каже: «Вирішив долучитися до обговорення, бо ця тема є актуальною в міжнародному праві. Готувати інформацію було нескладно, навпаки – цікаво. Почув позиції України та Росії, зміг проаналізувати їх і дати свою оцінку ситуації».

Було запропоновано провести додатковий відкритий семінар щодо міжнародних конвенцій, до яких апелює Україна.

Ксенія Шокіна

Залишіть відповідь

X