Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

Про мову як фактор національної безпеки говорили учасники круглого столу в УжНУ

Захід влаштувала філологічна спільнота разом із журналістами, політологами, науковцями, студентами, представниками громадських організацій у рамках реалізації проекту «Через діалог із нацменшинами – до врегулювання мовної ситуації в Закарпатті»

0 620
Філологічна спільнота разом із журналістами, політологами, науковцями, студентами, представниками громадських організацій 28 листопада влаштувала круглий стіл «Вирішення мовних проблем як основа національної безпеки й державного існування України». Його організували у рамках реалізації ініціативи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій у співпраці з «Європейською правдою» в межах проекту «Просування реформ в регіони», що фінансується Європейським Союзом за програмою «Підтримка громадянського суспільства в Україні» та Міжнародним фондом «Відродження». Захід став одним із завершальних кроків проекту «Через діалог із нацменшинами – до врегулювання мовної ситуації в Закарпатті», який впроваджують представники філологічного факультету УжНУ.

Спрямування круглого столу, що відбувався у приміщенні Наукової бібліотеки УжНУ, спершу планувалося в іншому руслі, однак зазнало деяких змін у зв’язку з суспільно-політичною ситуацією, передусім черговим проявом російської агресії та запровадженням воєнного стану в низці областей держави, наголосила під час відкриття заходу його модераторка, деканеса філологічного факультету Галина Шумицька:

– Ніхто не думав, що створяться особливі умови, які маємо нині. Вони полягають у тому, що Україна перебуває у стані війни, з одного боку, з іншого – у своєрідному мовно-правовому вакуумі, коли мовний «Закон Ківалова-Колесніченка» визнаний неконституційним, а закон про державну мову ухвалений лише в першому читанні й неоднозначно сприймається суспільством. Також Україна входить у період виборів, коли до розігрування мовної карти залюбки вдаються політики, відверто маніпулюючи мовним питанням. Тому до участі в цьому круглому столі ми запросили людей, які мають стосунок до створення інформаційного продукту. ЗМІ є тим каналом, на який орієнтується громадськість, тож відповідальність засобів масової інформації нині зростає у рази.

Деканеса філологічного факультету також наголосила на потребі зробити круглий стіл якомога більш дієвим, тож повідомила про підготовлений проект резолюції з преамбулою й окремими пропозиціями та закликала присутніх доповнювати перелік під час обговорення.

Галина Шумицька коротко поінформувала присутніх і про попередні результати проекту «Через діалог із нацменшинами – до врегулювання мовної ситуації в Закарпатті», одне із завдань якого полягало у проведенні глибинних і формалізованих інтерв’ю з різними учасниками – школярами, батьками, педагогами, громадськими діячами, представниками органів державної влади і місцевого самоврядування. У результаті виконали 90 глибинних та 270 формалізованих інтерв’ю. Помітили таку загальну тенденцію: якщо з весни до кінця літа опитувані охоче спілкувалися, заповнювали анкети, то з осені побільшало відмов, іноді толерантних, іноді різких, – від керівників шкіл, педагогів, школярів. У спілкуванні з’явилася якась напруга.

Крім того, науковці виконали вибірковий моніторинг інформаційного продукту, переважно онлайн-ресурсів Закарпаття, щодо мовної проблематики. Результати невтішні: у крайових медіа переважають репости і майже немає оригінальних авторських матеріалів.

Потрібно наполегливо просувати ідею державної мови

Першою з-поміж запрошених учасників круглого столу висловилася головна редакторка телеканалу «21 Ужгород» Тетяна Вашаргелі. Вона зосередила увагу на кількох найважливіших питаннях, які турбують її в ситуації з українською мовою.

Тетяна Вашаргелі
Тетяна Вашаргелі

– Найлегше знаходити ворогів, а ще тих, хто винен.  Очевидно, що питання загострене на угорській стороні. Але, мабуть, варто проаналізувати й невдалі кроки держави, журналістики, бо ситуацією, що склалася, не задоволений ніхто. Для мене немає різниці, хто до становлення і завоювання позицій державної мови чинить спротив і якою мовою. Бо я українка, і всі інші мови для мене іноземні.

Не думаю, що передвиборчий період буде спокійнішим. Тому потрібно говорити, вміти слухати. Не завжди погоджуватися, але розуміти, що існує й інша позиція. Коли говоримо про українську мову, найчастіше існують лише дві позиції: або – тільки українською, або якесь запопадливе ставлення до інших мов чи то їх носіїв. Немає середини. Чому українську не вивчають так, як англійську? Чому вчителі не знають мови? Потрібно наполегливо просувати ідею державної мови. Мені байдуже, що бабуся в Доброні розмовляє угорською, але мене обурює, коли міністр внутрішніх справ із трибуни говорить російською, – підсумувала Тетяна Вашаргелі.

Мовна проблематика слабко висвітлюється в закарпатських медіа, оскільки тут майже немає журналістів, які би займатися цією тематикою на аналітичному рівні, – вважає письменник, журналіст «Радіо Свобода» Олександр Гаврош. Він переконаний, що сьогодні ця тема дуже заполітизована, набула неадекватних оцінок:

Олександр Гаврош
Олександр Гаврош

– Мене обурює, що ректор Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Ілдико Орос на мітингу в Будапешті називає дії українців щодо угорців фашистськими. Вважаю, що можливості цієї етноспільноти у період незалежності значно розширилися – і у сфері ЗМІ, й у громадсько-політичному та національно-культурному житті. Тому говорити про фашистські методи неприпустимо. По-друге, мало адекватної інформації, фактажу у всіх цих дискусіях. А представники угорської меншини дуже часто закриваються від спілкування. У мене є приклад, коли директори угорських шкіл не захотіли спілкуватися зі мною, коли готував до публікації статтю. І ще один промовистий випадок назву: коли мене запросили в угорську школу розповідати про Івана Силу, я не відчував жодної різниці з українською школою, бо діти були однаково зацікавленими.

Спочатку економіка – тоді патріотизм

Віктор Дрогальчук
Віктор Дрогальчук

– Я думаю, мова – це вторинне, похідне. На першому місці в людей – економічний рівень, а вже потім патріотизм, в тому числі й мовний. Якщо в Росії сьогодні не бути патріотом небезпечно, то на Закарпатті не бути патріотом Угорщини – нині економічно невигідно, – зауважив під час круглого столу головний редактор газети «Вісті Ужгородщини» Віктор Дрогальчук.

Віктор Кузьмич переконаний, що ситуацію, яку мамо нині, спричинило ігнорування мовного питання упродовж десятиліть.

Думку попередніх медійників логічно продовжила журналістка, голова закарпатської обласної філії ВО «Рух захисту української мови» Ірина Гармасій. Вона підтвердила, що представники угорської меншини мають добре фінансове забезпечення від Угорщини. У медійному середовищі це теж має неабияке значення.

Ірина Гармасій
Ірина Гармасій

– Як представник громадськості, тісно співпрацюю з різними групами населення. Молоде покоління угорців не зацікавлене навчати дітей українською мовою після початкової школи, у якій освіта угорською їм гарантована законом. Переконана, що ця спільнота сама захотіла жити так, не вивчаючи української, не дбаючи про зміну стану речей. У Законі про державну мову, що ухвалений у першому читанні, є багато невправностей, над якими треба працювати, виносити на публічні обговорення. На базі філологічного факультету це б дуже добре робити.

Ще одне додам: у кожній нормальній державі є безкоштовні центри вивчення української мови. Ми працюємо над відкриттям такого центру.

І не треба боятися відстоювати свої права на спілкування українською мовою, зокрема й у сферах торгівлі, сервісу», – підсумувала виступ Ірина Гармасій.

Керівник Закарпатського інституту політичних досліджень Віктор Пащенко під час круглого столу підтримав Віктора Дрогальчука в тому, що закарпатські угорці відстоюють угорську не так через те, що подобається, а передусім, бо так економічно вигідніше. І перспективніше.

Віктор Пащенко
Віктор Пащенко

– Мова – це форма, і саме так до неї треба ставитися. Зміст важливіший. Музика «Океану Ельзи» цікава передусім не тому, що вони співають її українською, а через те, що слухачам подобається зміст пісень. У Канаді кілька державних мов, правда, серед них нема української, але завдяки великій українській діаспорі, представники якої є й у найвищій владі, ця країна дуже підтримує нашу державу. Хочу тут провести паралель з угорською громадою, на яку потрібно дивитися не як на таку, що нам у чомусь заважає, а так, що ці люди тут живуть. І живуть давно.

Безумовно, мова – це політичне питання. Ви звернули увагу? Закон про освіту обговорюється насамперед як мовний. Справді, мовна стаття там виписана ідеально. Але як освітній закон, вважаю, він недолугий. Бо реально в освіті абсолютно нічого не змінилося.

В Угорщини є інтерес до Закарпаття. І економічний теж. Так, вони хочуть створити анклав. І їм вигідно, щоб тутешні угорці не знали української мови, – вважає Віктор Пащенко.

Національний інформаційний простір треба захищати

Мирослав Поляковський, менеджер філії ПАТ НТСУ «Закарпатська регіональна дирекція», після моніторингу словацьких радіо й телепростору дійшов висновку, що Україна програє інформаційну війну. Вже програла. Річ у тім, що в ефірі закордонних мовників нині нерідко лунають маніпулятивні новини, коли навмисно поширюють неправдиву інформацію про Україну, однобоко показують ситуацію. Тому суспільний мовник повинен працювати в напрямку посилення інформаційної безпеки.

Мирослав Поляковський
Мирослав Поляковський

– Мої колеги повернулися з Києва з новою концепцією редакцій нацменшин. Суспільний мовник через редакції національних меншин готовий транслювати за кордон інформацію, перекладену з української мови, важливу з огляду інформаційної безпеки. І Закарпаття дуже потрібне Україні, щоб розповсюджувати новини в такий спосіб, – зауважив Мирослав Поляковський. У ході обговорень він додав, що сьогодні у складі філії працюють всі редакції національних меншин, які існували до перетворення державного телеканалу на суспільного мовника.

Яна Бітчева
Яна Бічева

Крім Філії ПАТ НТСУ «Закарпатська регіональна дирекція», програми мовами нацменшин створюють також на телеканалі «Sirius». Яна Бічева, заступник головного редактора редакції нацменшин розповіла, що журналісти щотижнево готують три такі програми, тривалістю 15, 25 і 30 хвилин. Медійники намагаються бути аполітичними й висвітлюють переважно соціально-культурну проблематику.

Ще один присутній на круглому столі медійник – доцент кафедри журналістики УжНУ, власний кореспондент телеканалу «НТН» у Закарпатській області Євген Соломін навів приклади з журналістської практики, коли під час підготовки матеріалів буває дуже складно отримати інформацію від представників нацменшин, іноді складається враження, що вони навмисно уникають контактів із журналістами.

Євген Соломін
Євген Соломін

– Я думав, що мовні питання потребують обговорення у східних регіонах України, наприклад, у Луганську, де раніше проживав, і ніколи б не подумав, що вони будуть такими ж актуальними й на заході. Національний інформаційний простір треба захищати. І дуже прикро, що сьогодні в області є села, куди не доходить без супутника сигнал жодного українського телеканалу. А щодо адекватного мовного законодавства, то ми запізнилися років на 20, як мінімум, – зауважив тележурналіст.

Підсумовуючи думки учасників круглого столу, модераторка Галина Шумицька зачитала преамбулу проекту резолюції з низкою пропозицій, які були доповнені учасниками круглого столу. Зокрема, запропонувати органам державної влади та місцевого самоврядування приділяти питанням мови більше уваги, використовувати у своїй роботі аналітичні матеріали науковців; знайти можливості фінансово підтримувати видання, що мають дубляж мовами нацменшин; вирішити питання організації безкоштовних курсів вивчення державної мови для всіх охочих тощо; працівникам медійної сфери – активніше готувати аналітичні журналістські матеріали з мовної проблематики, уважно ставитися до коментування подій, пов’язаних із мовними питаннями, залучаючи не тільки політиків, а й експертів, зокрема представників УжНУ, до обговорень.

Наталія Толочко,
оператор Петер Будай,
фото, відеомонтаж Віталія Завадяка
Публікація підготовлена в рамках проекту «Просування реформ в регіони», який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій і Європейською правдою за сприяння Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».

Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.