Лауреатами першого Всеукраїнського конкурсу малої прози ім. Івана Чендея стали й професор та випускниця УжНУ
Доктор історичних наук Сергій Федака з есе «Три золоті слова» став другим у номінації «Чендеєзнавство», а випускниця філфаку УжНУ, яка нині мешкає у Відні, Ірися Ликович – третьою в категорії дорослої прози з оповіданням «Мертвий голуб»
Серед них – викладач і випускниця УжНУ. У номінації «Молода проза» перемогу здобули: бібліотекарка зі Старобільська Луганської області Анастасія Літашова за оповідання «Зелена пожежа» (1-е місце); студентка історичного факультету Одеського університету Аліна Улянич за оповідання «Заворожи мені, химороднику…» (2-е місце); ужгородець, який навчається в Празі, Василь Малишка за оповідання «Викрасти Європу» та креативний учитель історії з Черкащини Роман Сліпокоєнко за оповідання «Баранець» (3-є місце).
У номінації «Доросла проза» перше місце посіла кандидат філологічних наук, літературознавиця й письменниця зі Львова Роксолана Жаркова за оповідання «Балтійський експрес»; друге – журналіст і письменник з Херсона Анатолій Марущак за твір «Поводир води» та ужгородка Олеся Маркович за твір «Повінь»; третє місце розділили між собою випускниця філологічного факультету УжНУ, письменниця, яка нині мешкає у Відні, Ірися Ликович за оповідання «Мертвий голуб», професійна художниця Оксана Мазур зі Львова за твір «Коли ми були Горгонами..» та журналістка із Києва Олена Качуренко за оповідання «Аутистка».
У номінації «Чендеєзнавство» (популяризація та вивчення життя і творчості Івана Чендея) перемогли: кінорежисер з Тячева В’ячеслав Бігун за кіносценарій «Пожертва» за мотивами новели Івана Чендея «Чайки летять на Схід» (1-е місце); професор кафедри історії України УжНУ Сергій Федака за есе «Три золоті слова» (2-е місце); авторка з міста Сєвєродонецька Луганської області Олена Кладова за «Лист Івану Чендею від українки, яка робить перші кроки в літературній творчості» (3-є місце).
«Занурившись у твори Івана Чендея, бачиш подвійне-потрійне дно. Цікаво це аналізувати й проникати глибше. Закарпаття має борг перед Іваном Чендеєм. Вже назріла потреба написати ґрунтовне дослідження його зиґзаґів долі й творчості. На часі й кінопрочитання», – прокоментував лауреат конкурсу Сергій Федака
Вів церемонію нагородження голова журі, доктор філологічних наук Сидір Кіраль. Приїхавши до Ужгорода на кілька днів, чендеєзнавець з Києва вже встиг попрацювати в закарпатському архіві, де знайшов персональну справу Івана Чендея. Відзнаки лауреатам вручали члени журі – донька письменника Марія Чендей-Трещак, меценат Іван Трещак, письменник, журналіст Олександр Гаврош.
На урочистостях були присутні дослідники з кафедри української літератури УжНУ професор Валентина Барчан, доценти Олександра Ігнатович, Евеліна Балла, яка захистила кандидатську дисертацію з творчості Івана Чендея, заступник декана філологічного факультету, односелець письменника Олег Хававчак.
За словами ініціатора конкурсу Олександра Гавроша, Іван Чендей в інтерв’ю зізнавався, що найкращими у власній творчості вважає півтора десятка новел, тому конкурс створений для підтримки малої прози.
Несподівано для засновників на конкурс надійшло аж 173 твори з різних куточків України, а також з Австрії, Чехії, Канади, Об’єднаних Арабських Еміратів. Різноманітними були тематика й жанри – реалістичні, соціально-психологічні оповідання, твори на історичну тему (про УПА, голодомор, АТО тощо), фентезі, есеї тощо.
Наступного дня лауреати разом із членами журі побували на батьківщині Івана Чендея у селищі Дубовому, де відвідали цвинтар, на якому поховані батьки та родина Шевченківського лауреата, поспілкувалися з його сестрами й піднялися на гору Ясенову, оспівану в багатьох творах відомого закарпатського прозаїка, та набралися незабутніх вражень.
Як повідомили організатори, Всеукраїнський конкурс малої прози імені Івана Чендея буде щорічним, а до 100-річчя письменника, яке відзначатимемо 2022 року, планується видати збірник з кращими творами учасників конкурсу.