Студенти-філологи завершили педагогічну практику в школі

Лише переступивши шкільний поріг у ролі вчителя, починаєш розуміти, скільки зусиль доклали педагоги для твого становлення

0 704
Педагогічна практика – це чудова нагода для студентів набути того, що є для них найбільш цінним, – досвіду. Незважаючи на короткий термін, вона дає змогу не тільки перевірити свої знання, ознайомитися з галуззю, а й показати майбутнім роботодавцям, що ми – активні люди й хочемо розвиватися.

Останній зимовий місяць і початок весни студенти-філологи, як завжди, провели на педагогічній практиці. Ця пора була однією з найцікавіших у студентському житті четверто- й п’ятикурсників.

Вероніка Салій, студентка українського відділення 4 курсу, яка проходила практику в угорськомовній гімназії ім. Другетів під керівництвом досвідченої вчительки Є. Е. Борисової, ділиться враженнями: «Сьогодні мала перший відкритий урок у школі. Хвилювання, звісно, були, особливо через те, що підвели технічні засоби, проте дуже вдячна наставникам за підтримку. Вперше відчувалася відповідальність, якась дуже особлива, не така, як завжди. Пригадався момент із дитинства, коли я зі своїми братами любила гратися в «Школу»… Я – вчителька, вони – мої учні… Однак нині була реальність, не гра. Подумалося, що бути вчителем – це талант, який потрібно розвивати все життя, ніколи не зупинятися на досягнутому, тобто безперервно вдосконалюватися… А ще – цю професію треба просто любити…».

Біанка Палатиц (4 курс) перебувала на практиці під опікою знаного педагога К. В. Рінгер з угорськомовної гімназії ім. Другетів. Їй удалося перебороти хвилювання й на високому рівні провести заплановані уроки та позакласні заходи, тут особливо стало в пригоді знання угорської мови.

Діти горнулися до молодої вчительки, засвоювали все те, що вона подавала. Родзинкою одного з уроків стало виконання поезії Ліни Костенко «Крила» талановитим актором Богданом Ступкою, яке прозвучало з екрану.

Андріана Мушак, яка працювала в Лінгвістичній гімназії імені Т. Шевченка під керівництвом педагога-україніста Л. Ю. Мавроматі, прокоментувала свою практику словами французького письменника Ромена Роллана: «Викладання – найшляхетніша справа, я розумію, що, незважаючи на всю її трудність, вона може приносити велику радість тому, хто вміє пробуджувати молоді уми».

А п’ятикурсниця Юлія Варга (наставник – висококваліфікований учитель О.І. Легеза, ЗОШ № 14) під час педпрактики застосовувала настанову Василя Сухомлинського: «Будьте самі шукачами, дослідниками. Якщо не буде вогника у вас, вам ніколи не запалити його в інших». Юна вчителька зуміла запалити вогонь любові до неперевершених творів Тараса Шевченка в серцях школярів, які заворожено слухали її декламування й дальші пояснення, а потому радо виконували найрізноманітніші завдання.

Авторка цих рядків була на педагогічній практиці у Сімерській загальноосвітній школі І-ІІ ст. Серед усіх годин спілкування в 5 класі найцікавішою виявилася класна година на тему «З дружнім візитом, з серцем відкритим! (урок-мандрівка до країн-сусідів)». Це була захоплива подорож на повітряній кулі, яка розпочалася з перегляду мультфільму про країни-сусіди. Для того, щоб потрапити в наступну країну, учням були запропоновані різноманітні завдання: ребуси, кросворд, робота з картками тощо. Дітки поглибили свої знання про Україну та найближчих наших сусідів  (Польщу, Словаччину, Угорщину, Румунію); ознайомилися з особливостями культури країн-сусідів; вчилися логічно мислити і висловлюватися, самостійно робити висновки; крім того, привчалися поважно ставитися до громадян інших країн, людей інших національностей, виховувати в собі толерантність, миролюбність, патріотизм.

Ми вдячні нашим університетським викладачам за їхній нелегкий труд, низький уклін їм за все. Лише переступивши шкільний поріг у ролі вчителя, починаєш розуміти, скільки зусиль доклали педагоги для твого становлення.

Надзвичайно приємно, що керівники педагогічної практики, які надавали допомогу в підготовці до уроків, позакласних заходів, високо оцінили старання нас, студентів, і стверджують, що в школу приходить молоде покоління, озброєне ґрунтовними знаннями.

Вважаю, що практика – це інвестиція в себе, що окупиться в майбутньому. Тож абітурієнтам, які стоять на порозі вибору професії, раджу: вступайте до нас на філологічний факультет, долучайтеся до нашої дружної студентсько-викладацької родини – ніколи про це не пошкодуєте!


Світлана Тодер, студентка-практикантка IV курсу
філологічного факультету

Читати також Цього ж автора

Залишіть відповідь

X