Василь Олійник: «Військової справи наші студенти вчаться від тих, хто бачив війну на власні очі»

Опанування тактичних дисциплін, військової психології, практичні заняття на полігоні зі справжньою бойовою зброєю, цікаві зустрічі та екскурсії – це й багато іншого є невід’ємною частиною навчального процесу на кафедрі військової підготовки УжНУ. Що тут пропонують студентам – Медіацентр дізнавався з перших уст від її завідувача Василя Олійника.

• Василю Васильовичу, найперше розкажіть трохи про кафедру. Які спеціальності пропонуєте вступникам?

– Стати нашими курсантами можуть всі, хто на момент закінчення навчання на кафедрі уже буде мати диплом бакалавра, а також ті, хто вже має вищу освіту. Наразі пропонуємо чотири спеціальності: бойове застосування механізованих з’єднань, військових частин і підрозділів; бойове застосування з’єднань, військових частин і підрозділів спеціального призначення; бойове застосування з’єднань, військових частин і підрозділів наземної артилерії; психологія. Іншими словами, це піхотинці, спецпризначенці, артилеристи та військові психологи відповідно.

Навчання в нас – щоп’ятниці за методом військового дня. Тобто, згідно з наказом ректора, на факультетах створені сприятливі умови для того, аби студенти мали змогу відвідувати заняття. Є й такі, хто працевлаштований, однак і працедавці ладні сприяти. Заочної форми чи дистанційного навчання не передбачено.

Після навчання випускники складають присягу на вірність українському народу й дістають офіцерське звання.

• Тобто відтак можуть влаштуватися лише до лав Збройних Сил?

– Чому ж? Наші випускники мають чудові перспективи. Окрім, ясна річ, служби у ЗСУ, це може бути робота в поліції, структурах і підрозділах Головного управління розвідки Міністерства оборони, служба в лавах Прикордонної служби, Міністерства надзвичайних ситуацій, СБУ, Головної військової прокуратури. Крім того, випускники можуть працевлаштуватися і до Управління державної охорони України та навіть у Службу зовнішньої розвідки.

• Це серйозні структури. Як же готуєте майбутніх офіцерів запасу?

– На сьогодні маємо повний комплект навчальної зброї, інтерактивний тир, сучасні класи з мультимедійними проекторами, артилерійське приладдя та навіть автомобіль. Крім того, техніка 15 гірсько-піхотного батальйону є в нашому розпорядженні на першу ж потребу, тож у рамках навчання студенти виїжджають на полігон чи до військової частини  і мають там заняття. Навіть більше: курсанти другого року навчання дістають припис в армію на 30 днів і живуть справжнім солдатським життям у казармах військової частини 128-ї бригади.

У військовій справі важливо не лише мати добре обладнання. Передусім треба мати відповідальних і досвідчених викладачів. Тут у нас теж порядок: студентів навчають фахівці із двома вищими освітами, одна з яких військова. Багато з них пройшли війну, тож передають досвід, так би мовити, з перших уст. Здобувши теоретичні знання в аудиторії, курсанти закріплюють їх на практиці в частині чи на полігоні так само від інструкторів, що побували в гарячих точках.

У рамках практичних занять наші вихованці мали екскурсії до Чопського прикордонного загону, до музею СБУ, могли поспілкуватися з помічником начальника управління СБУ та військовим прокурором, а також відвідують духовні бесіди з військовим капеланом.

• Судячи з розповідей, навчання у вас цікаве. Життя кафедри обмежується військовим режимом?

– Навпаки! Хоч у нас немає типових для інших факультетів днів першокурсника тощо, наші студенти беруть активну участь у житті міста, зокрема, другий рік поспіль долучаємося до святкування Дня Перемоги, вшановували пам’ять захисників України. Були й заходи дещо іншого характеру. Приміром, флешмоб «22 Pushup Challengе», який ми запровадили в університеті й передали колегам із кафедри фізичного виховання.

• Чому, на вашу думку, варто вступати на військову кафедру?

– Це цікаво, це потрібно державі і кожному українцеві. Наші курсанти знають і вміють те, що недоступне пересічному громадянину. Нині наша країна у скруті, бо на порозі стоїть ворог. І нам як ніколи необхідні освічені військові спеціалісти, щоб вивести Україну з цього стану.