Сайт Медіацентру УжНУ
Підрозділ створений у липні 2013 року

Культурно втомлені – учасники міжнародної конференції на філфаку подорожували Закарпаттям та поділилися враженнями

Студентів з інших куточків України та зарубіжжя вразила краса нашої області і гостинність її мешканців

0 450
Вирушаючи в мандрівку
Після насиченого і продуктивного дня завжди хочеться якнайкраще відпочити. Таку можливість мали учасники міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми філології та журналістики». Близько 30 студентів та аспірантів УжНУ, інших областей та країн вирушили у подорож Закарпаттям, знайомилися з тутешньою культурою та розповіли Медіацентру про враження від двох днів конференції.
Екскурсовод

Мандрівка учасників розпочалася біля головного корпусу університету, де всі зібралися й отримали настанови та побажання вдалої дороги від декана філологічного факультету Галини Шумицької. Після цього на комфортному автобусі вирушили до Мукачева.

Під час усієї поїздки молодь супроводжував гід Михайло – і в дорозі, і під час екскурсій він ділився цікавою інформацією про історію краю, його визначні місця, розповідав маловідомі факти. Першим пунктом став Мукачівський замок, де туристи довідалися про таких постатей, як Ілона Зріні та Ференц Ракоці, почули легенди та історичні відомості. Відтак усі вирушили на екскурсію містом – невеличким, але дуже гарним і охайним.

Прогулянка Мукачевом та його замком зайняла кілька годин. Після неї молоді науковці пішли пообідати, а далі – вирушили до санаторію «Карпати». На території знаменитого палацу Шенборнів студенти мали змогу відпочити, погуляти алеями, набрати «цілющої води» із джерела, придбати сувеніри.

Оля

Та найбільше туристи були раді сакурам, які ще вкривав цвіт. Серед таких студентів була й Оля – магістрантка Острозької академії. До Ужгорода вона приїхала з подругами, з якими разом вчиться в університеті та бере участь у конференції: «Ми давно планували відвідати це місто, погуляти навесні, побачити сакури, і ось випала нагода. Дуже сподобалося, що нас зустрічають, усі привітні та намагаються забезпечити високий рівень організації. Це ще й можливість поспілкуватися з іноземними студентами, адже цікаво побачити як вони сприймають те, у чому ти добре орієнтуєшся. Найбільше вразили мене дослідження з болгарської україністики. Було відчуття, що дівчата справді живуть цим».

Міша та Агата

Тут же вдалося поспілкуватися зі студентами з Польщі. Міша та Агата приїхали з Кракова, який для них дуже контрастує з Ужгородом та Мукачевом. Однак маленькі містечка гостям більше до вподоби.

Агата – другокурсниця, вдома вона вивчає російську та французьку мови. Дівчина вперше в Україні і їй дуже подобається гостинність місцевих, ставлення до студентів з інших міст та з-за кордону: «Я була вражена високим рівнем висловлювань і тем наукової конференції. Не тільки познайомилася з дослідженнями інших, а й поділилася своїм досвідом. Я дуже задоволена, що при організації такого заходу нам показали локальну культуру – не стільки українську, як закарпатську, яка дуже відрізняється від решти областей. Мені дуже подобається архітектура Ужгорода – гармонія старовинного і сучасного, багато зелені у місті, невисокі будинки. Тож загалом ми мали час і відпочити, і познайомитися одне з одним».

Міша – також другокурсник, але вже аспірантури. Він працює викладачем краківського вишу. Хлопець двічі навчався за обміном у Києві, але в Ужгороді вперше, та й із культурою Закарпаття не мав нагоди познайомитися так близько. Міша вивчає українську мову та різні дисципліни, пов’язані з перекладом і редагуванням: «Хочу звернути увагу на дуже високий рівень виступів та підготовки студентів. Дослідження були різноманітними та зачіпали широкі теми. Новим для мене був ракурс вивчення діалектології: в Ужгороді акцентують на регіональному рівні, у нас же це досліджується не так детально, адже мова не сильно відрізняється в різних частинах країни».

Атмосфера під час конференції та поїздки здалася Міші дружньою, як і відносини між студентами і викладачами. Він багато дізнався про Закарпаття, адже раніше не мав нагоди так детально ознайомитися із його визначними місцями та культурою: «Ми отримали можливість пізнати різноманіття, багатство культури, відвідати замки, подібних до яких нема ні в українських регіонах, ні напевно в інших країнах».

Після відпочинку в санаторії мандрівники поїхали до останнього замку – Чинадієвського. Уже кілька років його добровільно реставрує подружжя художників з Чинадієва та створює тут галерею. Після захоплюючої екскурсії від юного гіда, що став справжнім кумиром туристів, вдалося поспілкуватися з Вікою – учасницею пленарного засідання конференції.

Віка

Дівчина вчиться на 4 курсі факультету філології і журналістики Полтавського національного педагогічного університету. Віка – студентка українського відділення та опановує редакторську справу. «Мені дуже подобається Закарпаття, Ужгород, гори довкола – тут просто відпочиваєш душею від усього, що вдома. Перший день був дуже насиченим, він наче складався з трьох. Сама атмосфера була привітною – на інших конференціях та конкурсах приймали не так. Особливо сподобалося, що на вокзалі нас зустріли і забрали – я навіть не очікувала такого!»

Дівчині також було цікаво приєднатися до дружньої вечірки. На жаль, не встигли відвідати Ужгородський замок і краєзнавчий музей, тому ці місця будуть для Віки приводом приїхати до міста ще раз. Найбільше ж дівчину вразив саме Чинадієвський замок – вона була тут кілька років тому і побачила на власні очі істотну різницю. Крім того, екскурсія не була нудною і монотонною.

Емона та Веселіна

По дорозі додому студенти попрощалися з екскурсоводом та подякували йому за цікавий день, проведений разом. А ще – завітали до чоловічого монастиря у с. Ракошино і придбали смачних сувенірів у місцевій сироварні. Саме тут і побалакали зі студентками з Болгарії – Емоною та Веселіною. У Софійському університеті вони вивчають слов’яністику, а саме – українську та болгарські мови. На науковій конференції дівчата обрали для слухання літературні секції. Емона поділилася: «Не всі автори нам відомі, тому це була хороша нагода дізнатися більше. Тих письменників, яких ми знали, українські студентки показали із зовсім нового ракурсу. Найбільше мене вразила тема про Голодомор – я цікавлюся нею, але ніколи не досліджувала жіночі образи».

Для Веселіни найцікавішою виявилася доповідь про казкову прозу в романі Ріггза «Дім дивних дітей», адже дівчина дуже любить фольклор: «Ми вивчаємо найвідоміших письменників, а тут почули не про таких знаменитих, але дуже сильних. Їхні твори справжні, людські».

Казковою для болгарок стала і подорож Закарпаттям. Емона зізналася, що була по-справжньому культурно втомленою, а найбільше їй сподобалася екскурсія палацом Шенборнів. Її колега розповіла, що раніше відвідала замки Львова; відтепер найулюбленішими українськими замками Веселіни є Золочівський та палац у санаторії «Карпати». Дівчата також сподіваються, що Чинадієвський замок уже скоро завершать реставрувати; крім того, їм дуже сподобався екскурсовод: помітно, що хлопець із радістю виконує свою роботу й отримує від цього задоволення.

Здавалося, що чисельні позитивні відгуки були висловлені із ввічливості. Та коли диктофон вимикався і розмова ставала більш неформальною, приємні слова та приязні усмішки нікуди не зникали. День же видався направду насиченим: цікаві екскурсії, нові знайомства та цілий рюкзак вражень і спогадів.

Студентки Острозької академії
Україністки УжНУ

По приїзду до Ужгорода частина студентів повернулася до своїх тимчасових помешкань у місті. Решта – пішли на вокзал, щоб вирушити додому. Міцні обійми та прохання обов’язково навідуватись до Ужгорода – таким було прощання зі студентами, які ще вчора були незнайомцями, а вже сьогодні – добрими друзями.

Антоніна Чундак,
фото авторки та Вікторії Кенідри

Залишіть відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.